І ступеня (початкова освіта) (1-ші класи) розроблена на виконання Закону України "Про освіту", Державного стандарту початкової освіти під керівництвом О.Я.Савченко, наказу МОН України від 21.03.2018 № 268 "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти"; листа МОН України від 25.05.2018 № 1/9-344 "Про завершення експертизи освітніх програм", листа Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України від 21.05.2018 № 2.2-1250, 2.2-1255 "Формувальне оцінювання учнів 1 класу";

І ступеня (початкова освіта) (2-4-ті класи) розроблена на виконання Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти", наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня";
ІІ ступеня (базова середня освіта) (5-9-ті класи) розроблена на виконання Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти". Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типових освітніх програм;
ІІІ ступеня (профільна середня освіта) (10-ий клас) розроблена на виконання Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти";
ІІІ ступеня (профільна середня освіта) (11-ті класи) розроблена на виконання Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти".

Освітня програма Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю Запорізької міської ради Запорізької області (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв'язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема, їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які на тепер подані в рамках навчального плану (додатки 1-7);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках 12-15;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв'язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:

1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік.
2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.
5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю Запорізької міської ради Запорізької області (далі –Навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого, другого та третього рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети. Охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової;
вивчення регіональних курсів;
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування;
індивідуальні заняття та консультації, для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які фінансуються з бюджету.

Збереження здоров'я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета "Фізична культура" заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій

Для недопущення перевантаження учнів, за рішенням педагогічної ради, враховується їх навчання з відповідних предметів (модулів) (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від біолого-хімічного профілю та математичного профілю. При формуванні відповідного профілю навчання враховано освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, до яких належать факультативні курси.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Режим роботи закладу п'ятиденний.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати педпрацівники у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
2.	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3.	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов'язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
4.	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій; усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв'язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
6.	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії.
7.	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
8.	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту.
9.	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва.
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв'язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як "Екологічна безпека й сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість і фінансова грамотність" спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов'язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов'язані із ризиками для життя і здоров'я. Вирішення проблем, знайдених з "ага-ефектом", пошук оптимальних методів вирішення і розв'язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров'я.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму школи укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети: "Українська мова (мова і читання)", "Українська література", "Зарубіжна література", "Іноземна мова".

Освітня галузь "Математика" реалізуються через предмети: "Математика", "Алгебра", "Геометрія".

Освітня галузь "Природознавство" реалізуються через предмети: "Природознавство", "Географія", "Біологія", "Хімія", "Фізика",

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується через предмети "Я у світі", "Всесвітня історія", "Історія України","Правознавство", "Громадянська освіта".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується через окремі предмети "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво", "Мистецтво".

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки -"суди", урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття та заняття практикуму.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Розділ ІІ. Навчальний план Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю Запорізької міської ради Запорізької області на 2018/2019 навчальний рік

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 екологічного профілю Запорізької міської ради Запорізької області відповідно до Статуту – це навчальний заклад І-ІІІ ступенів.

Орієнтовна кількість класів: 1-4 кл. – 7; 5-9 кл. – 8; 10-11 кл. – 2.

Орієнтовна кількість учнів: 1-4 кл. – 202; 5-9 кл. – 203; 10-11 кл. – 53.

Робочий навчальний план складено:

- для 1-А, 1-Б класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 (розроблена під керівництвом Савченко О.Я.);

- для 2-А, 2-Б, 3-А, 4-А, 4-Б класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти І ступеню, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 2);

- для 5-А, 5-Б, 6-А, 7-А класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 12);

- для 8-А, 8-Б, 9-А, 9-Б класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 8);

- для 10 класу – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиця 2);

- для 11-А класу – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 (таблиці 5, 6, 13);

Режим роботи закладу на 2018/2019 навчальний рік п'ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків:

- у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х – 40 хвилин. Тривалість перерв: 10 хвилин та дві великі перерви – по 20 хвилин;

- у 5-11-х класах – 45 хвилин. Тривалість перерв: 10 хвилин та дві великі перерви – по 20 хвилин.

Навчальний рік розпочинається 3 вересня святом – День знань. Закінчення навчального року встановлюються у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, але не пізніше 1 липня 2019 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 3 вересня по 21 грудня,
ІІ семестр - з 10 січня та закінчується у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно осінні з 29 жовтня до 4 листопада, зимові з 24 грудня до 9 січня, весняні з 25 березня до 31 березня.

Закінчується навчальний рік проведенням річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів та державної підсумкової атестації випускників загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначає Міністерство освіти і науки України.

Мова навчання – українська.

Відповідно до профілів школи: біолого-хімічного та математичного поглиблено вивчаються з 8 класу хімія та біологія, з 1 класу - англійська мова.

Вивчення регіональних курсів буде забезпечене шляхом введення за рахунок варіативної складової в 5-А, 5-Б класах предмету за вибором "Історія рідного краю", у 5-А, 5-Б, 6-А, 7-А класах – "Екологія рідного краю".

У класах з поглибленим вивченням окремих предметів (8-А, 8-Б, 9-А, 9-Б, 10-А, 11-А) у зв'язку з відсутністю годин варіативної складової вивчення регіональних курсів буде забезпечене шляхом засвоєння учнями змісту навчального матеріалу регіональних курсів у ході викладання предметів інваріантної складової ("Історія рідного краю" – в курсі "Історія України"; "Екологія рідного краю" – в курсах "Географія" та "Біологія") під час вивчення на уроках місцевого матеріалу.

Години трудового навчання у хлопців 5-9-х класів передаються до Запорізького навчально-виховного комплексу № 41.

З метою поглиблення психологічних знань учнів у 6-А класі введено факультатив "Аранжування особистості" (35 годин), у 7-А класі – факультатив "Сходинки до вершини "Я",

З метою подальшого розвитку проекту "Школа Енергії", створення передумов поглибленого вивчення окремих предметів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання, введено допрофільне навчання через факультатив у 6-7 класах "Основи енергозбереження" (6-А клас – 17 годин, 7-А клас – 35 годин).

З метою формування у школярів правильного вибору профілю навчання, вивчення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення своїх переваг з позиції майбутньої діяльності до варіативної складової включено курси за вибором "Розв'язування задач з математики" (11-А клас).

Для допрофільної підготовки і поглибленого вивчення предметів у 8-А, 9-А класах додаються по 2 години алгебри та геометрії; у 8-Б, 9-Б класах додаються по 2 години біології, 2 години хімії.

Образотворче та музичне мистецтво в 1-7 класах будуть викладатися як окремі предмети.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки

України від 20.02.2002 № 128.

Додаток 8

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

№ з/п	Назва навчальної програми
	Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів
	Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи
	Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
	Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи
	Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

Додаток 10

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Українська мова
2.	Українська література
3.	Біологія
4.	Всесвітня історія
5.	Географія
6.	Зарубіжна література
7.	Інформатика
8.	Історія України
9.	Математика
10.	Мистецтво
11.	Основи здоров'я
12.	Природознавство
13.	Трудове навчання
14.	Фізика
15.	Фізична культура
16.	Хімія

Додаток 11

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10-ий клас)

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

№ з/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
	Українська мова	Академічний рівень
2.	Астрономія	Рівень стандарту
3.	Біологія і екологія	Профільний рівень
4.	Всесвітня історія	Рівень стандарту
5.	Географія	Рівень стандарту
6.	Зарубіжна література	Рівень стандарту
7.	Захист Вітчизни	Рівень стандарту
8	Інформатика	Рівень стандарту
9.	Історія України	Рівень стандарту
10.	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту
11.	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту
12.	Українська література	Рівень стандарту
13.	Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.)	Рівень стандарту
14.	Фізична культура	Рівень стандарту
15.	Хімія	Профільний рівень
16.	Мистецтво	Рівень стандарту
17	Іноземна мова (англійська)	Рівень стандарту

Додаток 12

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11-ті клас)

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

№ з/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
1.	Українська мова	Рівень стандарту, академічний рівень
2.	Астрономія	Рівень стандарту
3.	Біологія	Рівень стандарту, профільний рівень
4.	Всесвітня історія	Рівень стандарту
5.	Географія	Рівень стандарту
6.	Екологія	Рівень стандарту
7.	Економіка	Рівень стандарту
8.	Зарубіжна література	Рівень стандарту, академічний рівень
9.	Захист Вітчизни	Рівень стандарту
10.	Інформатика	Рівень стандарту
11.	Історія України	Рівень стандарту академічний рівень
12.	Людина і світ	Рівень стандарту
13.	Математика	Рівень стандарту, академічний рівень
14.	Технології	Рівень стандарту
15.	Українська література	Академічний рівень
16.	Фізика	Рівень стандарту
17.	Фізична культура	Рівень стандарту
18.	Хімія	Рівень стандарту, профільний рівень
19.	Художня культура	Рівень стандарту
20.	Англійська мова	Рівень стандарту, Профільний рівень
21.	Друга іноземна мова (французька)	Профільний рівень
22.	Англійська мова. Профільний рівень	Країнознавство Література країни, мова якої вивчаєтьсяпоглиблено Ділова англійська мова Технічний переклад

Додаток 13

Перелік навчальних програм

предметів варіативної складової навчального плану

№ з/п	Назва програми
1.	Історія рідного краю. Програми регіонального курсу для загальноосвітніх навчальних закладів. 4-11 класи
2.	Екологія рідного краю. Програма регіонального курсу для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи
3.	Світ кімнатних рослин. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання. (авт. Вигінська Г.П., Матущенко Т.А.)
4.	Аптека природи. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання (авт. Шендрик О.В.)
5.	Екологія рослин. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання (авт. Драган Г.І.)
6.	Основи цитології. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання (авт. Даниленко Л.І., Підгора Н.В.)
7.	Основи біологічної статистики в науково-дослідницькій роботі. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання (авт. Ягенська Г.В.)
8.	Розв’язування задач з генетики. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для профільної підготовки та профільного навчання (авт. Кушнір А.І.)
9.	Основи хімічних знань. Навчальна програма факультативного курсу (авт. Г.Кушнір, І.Сірко)
10.	Цікава хімія. Навчальна програма факультативного курсу (авт. Замулко О.І., Смаглюк Ю.І.)
11.	Хімія і довкілля. Навчальна програма факультативного курсу «Хімія і довкілля» (авт. Вороненко Т.І.)
12.	Основи хімічного аналізу. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів. 8-11 класи
13.	Основи хімічної технології (хімія у промисловості). Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи